Логвин Іван - український художник і викладач живопису

Логвин Іван Дмитрович (1923–1996) — відомий радянський та український живописець, графік і педагог. Член Спілки художників СРСР, його творчість залишила значний слід в історії мистецтва України.

Життєвий шлях та освіта

Логвин Іван народився 11 жовтня 1923 року в селі Коршево, Воронезька область, Росія. Його художній шлях розпочався у 1938 році зі вступу до Пензенського художнього училища. Однак навчання було перерване у 1941 році через початок Другої світової війни. 

Після війни Логвин повернувся до мистецтва і вступив до Харківського художнього інституту, який з відзнакою закінчив у 1955 році. Серед його наставників були видатні педагоги: Сизиков Валентин, Чернов Леонід, П. Котов та С. Дудник, а також Євген Єгоров та Олексій Кокель.

Творчість та педагогічна діяльність

З 1955 року Логвин Іван жив і працював в Одесі. Він проявив себе як талановитий педагог, викладаючи в Одеському художньому училищі імені Митрофана Грекова (1955–1961) та Одеському педагогічному університеті імені Костянтина Ушинського (1967–1990). Серед його численних учнів — відомі художники, такі як Бережний Олександр, Ілюшин Олексій, Лесь Володимир та багато інших.

Як художник, Логвин Іван працював у галузі станкового живопису, створюючи тематичні картини, глибокі портрети, ліричні пейзажі та виразні натюрморти. Його роботи відрізняються реалістичним стилем та глибоким змістом. Серед відомих творів — «Вечоріє» (1960), «Біля річки» (1961), «Хлібороби» (1963).

Виставкова діяльність та спадщина

Активна виставкова діяльність Івана Логвина розпочалася з 1958 року. Він був постійним учасником республіканських, всесоюзних та зарубіжних художніх виставок. У 1984 році в Одеському художньому музеї відбулася його персональна виставка живописних та графічних робіт, що стало важливою подією в його творчій біографії.

Картини Івана Логвина займають почесне місце в музейних, галерейних та приватних зібраннях по всьому світу, включаючи Україну, США, Велику Британію, Італію, Іспанію, Швейцарію, Японію та інші країни. Його ім'я є символом відданості мистецтву та педагогіці, а його роботи продовжують надихати поціновувачів українського живопису. Він пішов з життя 6 жовтня 1996 року в Одесі.