Зарубін Віктор - український художник, графік та академік

Зарубін Віктор Іванович (1866–1928) - посідає особливе місце у світі українського мистецтва. Видатний український художник був не лише майстром пейзажу, а й талановитим графіком, сценографом, а також академіком Імператорської Академії мистецтв. Його творчість, просочена глибоким розумінням природи та прагненням до гармонії, залишається значущою в історії живопису та графіки.

Ранні роки та становлення українського художника

Віктор Зарубін народився 1866 року в Харкові, в родині професора. Його шлях до мистецтва не був прямим: спочатку він здобув фундаментальну освіту, закінчивши 1885 року Першу Харківську гімназію, а потім — фізико-математичний факультет Харківського університету. Деякий час він навіть працював чиновником особливих доручень у Харківській казенній палаті. Однак справжнє покликання взяло гору.

1893 року Віктор Зарубін вирушає до Парижа, де протягом трьох років відточує майстерність у знаменитій Академії Жуліана під керівництвом таких видатних професорів, як Жуль Лефевр і Робер-Флері. Вже 1896 року його талант знаходить перше визнання: картина «З природи Нормандії» була представлена на виставці.

Петербурзький період та академічне визнання

Восени 1896 року художник переїжджає до Санкт-Петербурга, де продовжує навчання у Вищому художньому училищі при Імператорській Академії мистецтв. Тут його наставником стає легендарний Архип Іванович Куїнджі, чий вплив простежується в подальших пейзажних роботах Зарубіна.

1898 рік приносить Віктору Зарубіну звання художника першого ступеня за полотна «Будинок Божий» та «Вечірній акорд». З 1897 року він активно бере участь у річних та весняних виставках Академії мистецтв, підтверджуючи свій статус одного з провідних художників свого часу. 1909 року його заслуги були відзначені званням академіка, що стало кульмінацією його академічної кар'єри.

Крім активної творчої діяльності, Зарубін викладав у художній школі при Товаристві заохочення мистецтв (1905–1906) та обіймав посаду секретаря цього товариства (1906–1917).

Творчість за радянських часів та спадщина

У роки радянської влади Віктор Зарубін продовжив активну роботу, адаптуючись до нових реалій. Він займався оформленням революційних свят, організацією виставок ленінградських художників, а також ілюстрував дитячі книги для видавництва «Радуга».

Художник був членом та експонентом безлічі значущих об'єднань:

• Товариство пересувних художніх виставок (ТПХВ) (з 1916 року, експонент з 1915)
• Товариство акварелістів
• Громада художників (1921)
• Товариство художників імені Архипа Куїнджі (1926–1928, співзасновник)

Його роботи експонувалися на знакових виставках, включаючи 1-шу державну вільну виставку творів мистецтв (1919) та ювілейні виставки театрально-декораційного мистецтва (1927) у Ленінграді.

Віктор Іванович Зарубін пішов із життя 1928 року і був похований на Смоленському православному кладовищі в Ленінграді. Його картини зберігаються в колекціях провідних музеїв України (включаючи Одеський художній музей, а також музеї Києва, Миколаєва), Латвії (Рига) та Узбекистану (Ташкент), що підтверджує його значущість для мистецтва.

Картини Зарубіна Віктора — це втілення тонкого відчуття природи та глибоких емоційних станів. Він майстерно передавав гру світла й тіні, створюючи атмосферні та незабутні образи. Його внесок у розвиток української школи живопису великий, а багатогранний талант проявився в різних областях мистецтва — від станкового живопису до сценографії та книжкової ілюстрації.